Кажуть, що молодість, це час для помилок.

Проходить час, проходить молодість і лиш тоді ти можеш це зрозуміти.Я навіть не знаю добре це чи погано, що деякі свої помилки усвідомлюєш не відразу, а так років через два, а навіть й більше часу може піти. А що потім робити з тим усвідомленням? Проігнорувати і жити далі? Намагатись виправити? Чи просто сприйняти, визнати і намагатись далі не наступати на ті ж граблі?Я зі своєю совістю обрали третій варіант. Визнали, вибачились і намагаємось жити оминаючи граблі ;)

Не бійтесь усвідомлювати. Не бійтесь визнавати. Не бійтесь вибачатись.

Так легко робиться після цього тріо...