Два тижні в Черкасах. (Частина практична).

Ці два тижні, тижні яких ще ніколи й подібних в мене не було. Це перші справжні дні самостійного життя. Окремо від батьків, коли практично належиш сама собі, робиш і плануєш дні сама. Розраховуєш бюджет, обдумовуєш меню на день і інші побутові речі.
Це дні праці над собою. Виховування терпця і розуміння до нових людей з якими тепер живеш і спілкуєшся щодня. Адаптація до нового житла, холодного душу, загальної кухні й щоденного готування.Насправді це не так й складно. Я швидко до всього звикаю і адаптуюсь. Мене лиш одного дня накрило якоюсь тугою, але хороші люди її розвіяли.Висновок за ці два тижні: пряники, кефір і сало — це дуже хороші і помічні продукти :)))До гуртожитку я їх не вживала в таких дозах, особливо кефір, але гуртожиток все змінює)))І як каже моя співмешканка Марина: “Гаряче придумала геніальна людина!”Похід в супермаркет перетворився на атракціон “знайти дешевше”. Ніколи, до цього моменту, не шукала на полицях найдешевші ціни...Ще більше ходжу пішки. Це як замінник фітнесу :) З фітнесом в нас місячна перерва.Цей тимчасовий переїзд, це хороша школа для мене, але по суті, вона мене й не особливо змінить. Просто відчуваю себе надто підготовленою для неї.Переїзд змінив наші відносини з батьками. Вони стали мені ще більше довіряти і відноситись, як до дорослої. А я в свою чергу стала більш відкритішою і відвертішою з ними. Навіть з татом телефонні розмови стали тривати більше однієї хвилини...;)