Чому йога з'явилась в моєму житті.

Багато проблем зі здоров'ям виникає через недостаність фізичної активності. Не дарма кажуть, що рух - то життя. Відчуваючи потребу в русі, маючи бажання розшевелити свої м'язи і кісточки, я пішла до тренажерки. Згодом при настанні зими тренажерку замінив басейн, бо якраз, від довгого перебування на ногах в зв'язку з Майданом, почались проблеми зі спиною.
А потім настала весна і моє життя в медицині максимально зблизило мої контакти з людьми похилого віку. Бачучи їхні численні проблеми з суглобами, хребтом, артеріальним тиском... я почала боятись такого життя в свої похилі роки і вирішила мати постійні фізичні навантаження і розминки для суглобів і м'язів.
Почала розглядати різні варіанти. Тренажерку відкинула відразу, бо подумала, що якщо є такі речі, які я не можу робити зі своїм тілом без заліза, то для чого те додаткове навантаження. Мій вибір впав на йогу, стало цікаво  і я вирішила спробувати. Перша спроба припала десь на квітень-травень 2014, сподобалось  і від тоді я намагаюсь не закидати цю справу. Успіхи дуже повільні, багато асан і дотепер видаються мені недосяжними. Але відчуття в м'язах, спині після занять і радість від можливості робити певні асани, які раніше не піддавались - дають наснагу і підтримують бажання не припиняти практик. Відчувати легкість в собі - прекрасно!
Крім того прагну більше ходити, задумуюсь над бігом, коли стане тепліше, намагаюсь дотримуватись збалансованого харчування.
Думаю, що все ж це принесе свої плоди і моя старість не буде такою обтяжуючою в першу чергу для самої себе. Адже, якщо ви не хочете самі собі допомогти, то і ніхто вам не допоможе, навіть лікарі. Вони можуть зняти симптоми, трохи покращити самопочуття, але проблема нікуди не дінеться. Немає чарівних пігулок, які замінять вам здоровий спосіб життя і подарують здоров'я.

Здоров'я у ваших руках. 7 золотих порад від Амосова: http://fit4brain.com/6985

Як зробити біометричний закордонний паспорт за 518 грн?

Ненавиджу всі державні установи через корупцію і бюрократію. Похід до таких закладів потребує чимало сил, нервів і витримки. Але тепер маючи міцне плече під боком ці походи стали набагато легшими. Але це так, ліричний відступ.
Всі бачили новину, що новий закордонний біометричний паспорт в Україні виробляють з 12 січня і вартість нетермінового складає - 518 грн. Але, щоб сплатити саме таку ціну треба її "вибити", інакше сплачуй - 710 грн.

А що ти знаєш про самотність?

Чи справді кожен розуміє, що таке самотність і що таке втрата? Я ніколи про то не замислювалась.
Та й до певного моменту в моїй голові самотність уявлялась зовсім не страшною і ніби як звичайною.
Але одного дня до тебе приходить вдівець років 70-ти, який чесно зізнається, що нещодавно вийшов з запою...
Який намагається жартувати над власною безпомічністю і розповідати про своє вимушене нове життя після втрати дружини:
"Скинув шкарпетки, штани, кинув собі десь на підлогу і пішов, повертаюсь, а все й так лежить на підлозі.
Звечора полінився щось зготувати, а на ранок в каструлях знову пусто...
І тихо так."
"Що робити? Може піти карти купити і сусіда запросити?"
Чоловік собі пішов, а я ще досі думаю над сказаними ним словами. Він несвідомо зародив в мені зерно страху втрати і самотності.
І хіба ж це єдиний випадок, за тиждень була ще одна подібна історія... і ще буде.
Цінуйте тих, кого любите, тих, хто поряд, кожну мить.

Ціную миті, діалоги, монологи, книги, які ніби і дрібні, а дозволяють заглибитись в роздуми і усвідомити важливість простих речей і вродити нову свою істину.

Спокій. Трипільське коло. Буддиський храм. Черкаси.

Відтоді, коли став розуміти, особливо після цьогорічної весни, що внутрішній спокій для тебе став посідати вагоме місце, ти починаєш шукати його джерела.

Два тижні в Черкасах. (Частина практична).

Ці два тижні, тижні яких ще ніколи й подібних в мене не було. Це перші справжні дні самостійного життя. Окремо від батьків, коли практично належиш сама собі, робиш і плануєш дні сама. Розраховуєш бюджет, обдумовуєш меню на день і інші побутові речі.

Кажуть, що молодість, це час для помилок.

Проходить час, проходить молодість і лиш тоді ти можеш це зрозуміти.Я навіть не знаю добре це чи погано, що деякі свої помилки усвідомлюєш не відразу, а так років через два, а навіть й більше часу може піти. А що потім робити з тим усвідомленням? Проігнорувати і жити далі? Намагатись виправити? Чи просто сприйняти, визнати і намагатись далі не наступати на ті ж граблі?Я зі своєю совістю обрали третій варіант. Визнали, вибачились і намагаємось жити оминаючи граблі ;)

Не бійтесь усвідомлювати. Не бійтесь визнавати. Не бійтесь вибачатись.

Так легко робиться після цього тріо...

Моя весна.

Весна... Для когось це романтична пора де щось (чи хтось) зароджується і те окрилює і хочеться взлетіти в небо! :)

Для мене ж весна виявилась зовсім інакшою. Це була надважка пора року в моральному аспекті. Це був період для руйнування ілюзій, період болі, розчарувань і загартовування.
З кожним днем весни все більше погоджувалась з тим, що "життя - це гра!". І справа в тому, що гра у всіх його сферах... у стосунках між чоловіком і жінкою, у сім'ї, у кар'єрі, у дружбі.